Mockūnas-Mikalkėnas-Berre Trio: музика, яку легко сприйняти, якщо їй довіритися

Сергій Каденко
музикант, композитор

Фотографії:
Олексій Карпович

23 травня у Національній філармонії України в рамках фестивалю «Київська весна» відбувся концерт проекту Mockūnas-Mikalkėnas-Berre Trio – колективу, що виконує нетривіальний авторський матеріал, побудований переважно на принципах вільної імпровізації.

Mockūnas-Mikalkėnas-Berre Trio – сукупність уподобань та переконань. Мабуть, перше ключове слово, яке визначає музику тріо – експеримент.

Кларнетист/саксофоніст Людас Моцкунас (Liudas Mockūnas) – виконавець авангардного джазу та сучасної академічної музики. Піаніст Арнас Мікалкенас (Arnas Mikalkėnas), за його власними словами, бачить свою місію у популяризації некомерційного мистецтва. Норвезький барабанщик/перкусіоніст Хакон Берре (Håkon Berre) захоплюється винайденням нових розширених технік виконання, які популяризує через участь у численних джазових проектах, написання музики до театральних вистав та викладання.

Обидва литовські учасники колективу кілька років тому ініціювали у Литовській академії музики та театру запуск нового напрямку підготовки магістрів, що включає імпровізаційну й експериментальну музику та перфоманс. 

Другим ключовим словом, ймовірніше, буде багатошаровість. Адже, слухаючи їхній виступ, можна загубитися через розмаїтість впливів. Передусім це – фріджаз (для класичного джазового складу їм не вистачає контрабасу, без якого тріо обходиться цілком органічно), а також приципи та прийоми сучасної академічної музики (додекафонія, серійна техніка, мінімалізм, алеаторика, сонорика, мікрохроматика, спектралізм тощо). Але як зануритися далі, то можна згадати і прогресивний рок, і ґрандж із панком (які Мікалкенас згадує з-поміж своїх музичних захоплень), і навіть литовську вокально-інструментальну традицію сутартіне (до речі, теж алеаторичну).

Арнас Мікалкенас, Людас Моцкунас, Хакон Берре

Репертуар колективу складається переважно з музики Мікалкенаса та Моцкунаса. Основну частину концерту склали 7 композицій зі студійного альбому тріо Plunged («Занурені»).

З семи композицій, які входять до альбому, п’ять (написаних Арнасом Мікалкенасом) носять назву «Студій» («Study 1» – «Study 5»). Кожна з них – дійсно окреме маленьке дослідження звуку та способу музичного розвитку і імпровізації. 

“Study 1” – «вступне слово», яким оповідач у тиші привертає увагу слухача. Або ж, можливо, початок церемонії. Мінімалістичний рояльний акомпанемент, пунктирна «тема» кларнета на тлі звуку тарілок, по яких Берре водить контрабасовим смичком. Потім «тема» переходить до роялю, а кларнет імпровізує, фактура поступово ущільнюється, після чого в кінці, буквально на двадцять секунд повертається початковий медитативний матеріал. Показовим у цій вступній композиції є явне тяжіння до академічної форми.

“Study 2” – гіпнотична фантазія, практично повністю побудована на початковій інтонації «остінато» роялю. Змінюються ритми, лади, підвищуються регістр звучання та напруга. Під час концертного виконання соліст (Моцкунас) вільно переміщується по всій сцені, «вручну» створюючи ефект панорамного звучання.

“Study 3” – яскраво проілюстрований конфлікт (або ж співіснування) «космосу і хаосу», які, відповідно, уособлюються протяжними нотами кларнета та короткими агресивними «переграми». Особливо яскраво відчутне в цій композиції уміння музикантів доходити до межі хаосу та не перетинати її.

Після третьої «Студії» звучить композиція Людаса Моцкунаса «Stress». Провідне місце тут належить тембрам альтових барабанів (які, подібно до литавр, від самого початку створюють відчуття глибинної пульсації) та саксофону.

“Study 4” – своєрідний джазовий вальс, з довгим фортепіанним програшем всередині та соло ударних ближче до кінця. Мабуть, ця композиція, найближча до «традиційного» джазу з усього альбому.

“Study 5” – композиція побудована на різноманітті тембрів сопрано-саксофону. З хаосу уривчастих звуків довго і поступово проростають ритм та мелодичні інтонації.

Шість перелічених композицій музиканти виконали без перерви, об’єднавши їх у своєрідну імпровізаційну сюїту.

У другому блоці концерту так само без перерви прозвучали три композиції.

Перша, “Drop It”, належить «перу» Людаса Моцкунаса (це новий твір, який не входить до студійного альбому). Тут саксофоніст багато експериментує з мікрохроматикою, обертонами та багатоголосним звучанням інструменту. Друга має назву «Pelš» («пельш» у перекладі з литовської – «миша»). Вона є завершальною і, певно, найграйливішою композицією альбому Plunged. Ідею «підказав» Людасу Моцкунасу його малий син, любитель мультфільмів про Тома і Джеррі. «Тема» та ритм тут поступово «розсипаються» на дрібнесенькі фрагменти, а згодом знову збираються у єдине ціле. Ця композиція також може викликати асоціації з прог-роком.

Останнім номером у концерті прозвучало розгорнуте полотно “Berioso”, навіяне знаменитими «Секвенціями» сучасного італійського композитора Лючано Беріо (1925-2003). Тут Арнас Мікалкенас багато грає на відкритих струнах роялю, Хакон Берре використовує техніку «барабанів, що розмовляють», грає на тарілках тим самим контрабасовим смичком, дерев’яним бруском та металевою бляшанкою. Ця композиція – це кілька великих хвиль нагнітання та спаду напруги.

Спроба однозначно охарактеризувати музичний стиль гурту – приречена. При тому, що все це – одночасно авангард, фрі, сучасна академічна музика та вільна імпровізація, це також і литовська музика. Загалом, це втілення музичної філософії кожного учасника тріо окремо та усіх разом – філософії максимального залучення музичного досвіду та відмови від стильових обмежень. Філософії експерименту, імпровізації та взаємодії у реальному часі.

Музику колективу легше сприйняти, якщо довіритися їй. Тоді вона відкриється вам в усьому багатстві прихованих пластів і бодай якийсь із них обов’язково почне резонувати із вашим музичним досвідом.

P.S.

«Брак» контрабаса у складі колективу «компенсували» 24 травня, коли до тріо приєднався український контрабасист-імпровізатор Марк Токар. Квартет виступив у столичному клубі 32 Jazz Club/Old Fashioned Bar із програмою “Improvised and Otherwise”. Фрагмент відеозапису виступу можна побачити тут.