IMAGOjazz: ISA
Автор:
Катерина Зяблюк
IMAGOjazz
ISA
(Shpytal Records, 2021)
Вперше ми почули IMAGOjazz на Am I Jazz? Showcases минулого року. Це квінтет зі Львова, що складається з ритм-секції та двох провідних інстументів — флейти й вокалу. Він досить швидко знайшов свою аудиторію, адже в його звучанні є щось тепле й рідне; окрім текстів українською мовою, у музиці переплітається між собою безліч елементів з різних стилів. Бекграунд кожного з музикантів теж досить різноманітний. Хтось прийшов з джазу, а хтось із класики, фольку чи прог-року, проте спільною ж рисою кожного є відкритість до імпровізації. Також вони неодноразово розповідали про натхнення скандинавською природою й мелосом північних народів.
Нещодавно відбувся цілком природній етап музичного розвитку IMAGOjazz, а саме реліз їх дебютного альбому ISA. Вже сама обкладинка налагоджує на казковий настрій — гра монохромних і яскравих барв, квіти, усміхнені й умиротворені автори власного музичного світу.
Здається, що природа не була єдиним джерелом натхнення, пов’язаним зі Скандинавією. Умовно, всі композиції можна розділити на дві тематичні категорії: перша дійсно схилялася до етнічного звучання, — до неї можна віднести “Sognefjord” та “ISA” — у той же час друга мала радше урбаністичний дух. Саме тут мимохіть згадався піаніст Есбьорн Свенссон та його повторювані гармонії з простими сентиментальними темами, які є характеристичною рисою у композиціях “Femun” і “Gory”. Такі схожості за замовчуванням гарні — бракувало лише акустичного фортепіано й контрабасу, які б остаточно об’єднали музику та її історію в одне ціле.
Вокал відігравав одночасно роль інструменту і загадкової поетеси. Абстрактні розповіді про фавна залишають простір для фантазії, а безслівні теми та соло доповнювали загальне інструментальне полотно чимось живим і нетиповим. Дуже хотілося почути в певних моментах унісон тихого голосу й флейти, але такі думки — це, певно, робота розіграної багатством музичних барв уяви. Дещо прог-рокова багаточастинна форма і так не дає засумувати й відчути, що чогось у цій музиці може не вистачати.
IMAGOjazz — це відкрита музика. Тут немає чіткої стилістичної рамки, за яку можна сховатися і запрошувати до неї лише “знавців”. У їхній творчості можна знайти щось близьке душі, адже тут є щира любов до музики, своєї історії та гарне поєднання цих двох речей розмаїтими музичними експериментами. І є відчуття, що ця любов у них не згасне, а буде розвиватися у нові форми й розширювати той музичний світ, який IMAGOjazz почали створювати.