John Scofield: Combo 66

combo-66-w-iext53349511.jpg

John Scofield
Combo 66
(Verve Music Group, 2018)

Кожен новий альбом Джона Скофілда – це подарунок для нас, але у цьому випадку він зробив подарунок самому собі. Combo 66 – альбом, присвячений 66-річчю музиканта.

Скофілд обрав склад, для якого традиційний джаз – це рідна мова. Він вже звик до звучання органу у своїх колективах, тому запросив Джеральда Клейтона грати на органі та фортепіано. На контрабасі – Вісенте Арчер. На барабанах – Білл Стюарт, який пройшов зі Скофілдом майже через усе, що було ним зігране з 1992 року.

Чимось стандартним можна вважати хіба що звучання-інтонації блюзу та американи, що радісно вигулькують з-під сучасної джазової форми. І найбільше робить це в життєствердній "Willa Jean", присвяченій онучці Скофілда. В інших творах, як "Unсle Southern" та "Dang Swing", у кожному з музикантів все ж живе старенький блюзмен із гітарою. Єдиний натяк на джазовий стандарт "I Can't Dance" не має жодного зв'язку зі Скофілдовою "Can't Dance". Іронічна композиція, написана просто через те, що Скофілд дійсно не вміє танцювати. Тим не менш, вона наче створена для танців.

Цей альбом дійсно відрізняється від попередніх, насамперед балансом у поєднаннях стилів. Незмінне лише те, що і цей його альбом – найщиріша повага та любов до музики, з якою він зростав.